За кілька тижнів
- Дата. Її обирають разом із родиною. Часто це день народження людини, річниця або пам’ятна дата. Назвіть дату майстерні одразу: від неї рахують строки.
- Погодження. Рішення ради чи виконкому й згода власника будівлі мають бути на руках до монтажу, а не до відкриття.
- Текст. Остаточний варіант бачить і підтверджує родина.
- Запрошені. Родина, друзі й побратими, колеги, вчителі й однокласники, представники громади. Якщо родина хоче, запросіть священника.
За кілька днів
- Монтаж. Дошку краще встановити щонайменше за день до церемонії. Якщо щось піде не так зі стіною чи погодою, буде час виправити.
- Покривало. Біла чи синьо-жовта тканина, яку легко зняти одним рухом. Перевірте, чи вона не зачепиться за кріплення.
- Хто знімає покривало. Зазвичай це найближчі: мати, батько, дружина, діти. Спитайте їх заздалегідь, чи вони готові.
- Хто говорить і скільки. Троє-четверо людей по дві-три хвилини — досить.
- Квіти, лампадки, місце для них. Під дошкою має бути куди покласти.
- Звук. На вулиці без мікрофона не чути вже з п’ятого ряду.
- Хто знімає фото й відео для родини.
Порядок церемонії
- Збір, шикування. Гімн України.
- Слово ведучого: хто ця людина і чому дошка саме тут.
- Відкриття: родина знімає покривало.
- Хвилина мовчання.
- Слово родини, побратимів, вчителя чи колеги.
- Молитва або освячення, якщо є священник.
- Покладання квітів.
Порядок можна міняти. Єдине, чого радимо не робити: ставити виступи посадовців перед словом родини.
Після відкриття
- Передайте родині фото й відео.
- Домовтесь, хто доглядає за дошкою: школа, ОСББ, громада. Як її мити, спитайте в майстерні: для каменю, кольорового гравіювання й покриття під бронзу поради різні.
- Якщо на дошці є QR-код, перевірте, чи сторінка відкривається з телефона.